Старші офіцери

Легат легіону (Legatus Legionis): Командир легіону. На цей пост імператор зазвичай призначав колишнього трибуна на три — чотири роки, але легат міг займати свою посаду і набагато довше. У провінціях, де був розквартирований один легіон, легат одночасно був губернатором провінції. Там, де перебувало кілька легіонів, у кожного з них був свій легат, і всі вони знаходилися під загальним командуванням у губернатора провінції.

Трибун Латіклавій (Tribunus Laticlavius): Цього трибуна до легіону призначав імператор або сенат. Зазвичай він був молодий і мав менше досвіду, ніж військові трибуни (Tribuni Angusticlavii — читайте далі), тим не менш посада його була другою за старшинством в легіоні, відразу після легата. Назва посади походить від слова «laticlava», яке означає дві широкі пурпурні смуги на туніці, покладеної чиновникам сенаторського рангу.

Префект табору (Praefectus Castrorum): Третій за старшинством пост в легіоні. Зазвичай його займав виходець із солдатів-ветеранів який отримав підвищення і раніше займав пост одного з сотників.

Трибуни Ангустіклавій (Tribuni Angusticlavii): У кожному легіоні було п'ять військових трибунів із стану вершників. Найчастіше, це були професійні військові, які виконували високі адміністративні посади в легіоні, а під час бойових дій могли командувати легіоном. Їм покладалися туніки з вузькими пурпуровими смугами (angusticlava), звідки й походить назва посади.

Пріміпіл (Primus Pilus): Найвищий за рангом центуріон легіону, що стоїть на чолі першої подвійний центурії. У першому і другому століттях н. е. при звільненні з військової служби пріміпіл входив у стан вершників і міг досягти високої посади. Назва дослівно означає «перша шеренга». Через схожість слів лат. pilus (шеренга) і лат. pilum (Пілум, метальний спис) термін іноді неправильно перекладається як «центуріон першого списа».

Середні офіцери

Центуріон (Centurio): У кожному легіоні було 59 сотників, кожен з яких командував центурією. Центуріони були основою професійної римської армії. Це були професійні воїни, які жили повсякденним життям своїх підлеглих-солдатів, а в ході бою командували ними. Зазвичай цей пост отримували солдати-ветерани, проте центуріоном можна було стати і з безпосереднього указу імператора чи іншого високопосадовця. Когорти мали нумерацію з першої по десяту, а центурії всередині когорт — з першої по шосту (при цьому в першій когорті було лише п'ять центурій, але перша центурія була подвійна) — таким чином, в легіоні було 58 сотників і пріміпіл. Номер центурії, якою командував кожен центуріон, безпосередньо відповідів його положенню в легіоні, тобто найвище положення займав центуріон перший центурії першої когорти, а найнижче — центуріон шостий центурії десятої когорти. П'ять центуріонів першої когорти називалися «Primi Ordines». У кожній когорті центуріон першої центурії йменувався «Pilus Prior».

Молодші офіцери

Аквіліфер (Aquilifer) : Надзвичайно важливий і престижний пост (дослівний переклад назви — «несучий орла». Втрата прапора («орла») вважалася жахливою зневагою. При втраті орла легіон розформовувався. Якщо орла відбивали назад, легіон заново формували з тим же ім'ям і номером. Наступний крок вгору по службових сходах — центуріон.

Сіґніфер (Signifer) : У кожній центурії був скарбник, який відповідав за виплату платні солдатам і збереження їхніх заощаджень. Він же ніс бойовий значок центурії (Signum) — держак списа, прикрашений медальйонами. Нагорі древка перебував символ — у кожної центурії свій — зазвичай зображення орла. Іноді зображення відкритої долоні.

Опціон (Optio): Помічник центуріона, заміняв центуріона в бою в разі його поранення. Вибирався центуріоном зі своїх солдатів.

Тессерарій (Tesserarius): Помічник опціона. У його обов'язки входили організація варт і передача паролів.

Декан : командир 10 солдатів, які жили в одному наметі.

Сурмач (Cornicen): сурмачі у легіоні, що грали на мідному розі — Корну (лат. Cornu). Знаходилися поряд з прапороносцем, віддаючи команди на збір до місця призначення і передавав солдатам накази командира сигналами горна.

Тубіцен (Tubicen): Сурмачі, які грали на «тубі», що являла собою мідну або бронзову трубку. Тубіцени, що знаходяться при легаті легіону, закликали воїнів до атаки або сурмили відступ.

Буцінатор — (Bucinator): Сурмачі, що грають на Буцині.

Імаґініфер (Imaginifer): Ніс штандарт із зображенням імператора, який служив постійним нагадуванням про вірність війська імператору.

Вексіллярій (Vexillarius) : Ніс штандарт (вексилум) певної піхотної або кавалерійської частини римських військ.