Римська імперія адміністративно складалася з провінцій. Їх кількість та розмір варіювалися час від часу, в залежності від політики центру. Після встановлення принципату, Цезар Октавіан поділив усі провінції на імператорські та сенатські. На початку імперської епохи, Римська держава поділялася на 36 провінцій (68 рік н.е.), з яких імператорськими були 25, сенатськими - 11.

Радикально реформував адміністративний устрій імперії Діоклетіан та, пізніше, Костянтин. Тепер держава була поділена на 4 префектури, які складалися з декількох діоцезів, до яких, свою чергу входило декілька провінцій. Всього діоцезів було 12, а провінцій за Діоклетіана - 101, до кінця IV століття - 120.